понеділок, 29 липня 2019 р.

" ЕтноХата " запрошує !

Мережка   "Квадратики".

 В нашій бібліотеці  вишивальниці  гуртка прикладного мистецтва "ЕтноХата"  

разом з майстринею Поліною  Лебідь вивчали  тему : мережка "Квадратики".

Мережка « квадратики» – це мережка, яка утворюється в результаті виконання спеціальним способом одинарного прутика. В результаті появляються на вишивці фігурки-квадратики. Від цих фігурок у вигляді квадратиків ця мережка і отримала назву.


Мережка з квадратиками використовується на вишивці в якості як відмежувальної лінії так і  основної частини орнаменту. Виконується ця мережка нитками, які є близькими по тону і кольору тканини, або одним з кольору, використаного в орнаменті.


Щоб утворити квадратики то тканину проріджують у вигляді квадратів – висмикують доріжки через однакові відстані по нитках утоку, а потім такі ж доріжки — по нитках основи. У готовому вигляді мережка з квадратиків створює легкий узор, якщо вона виконана нитками в тон  тканини.
 Для виконання такої мережки краще брати м’які,
 слабкі крутки нитки (муліне, нитки, витягнуті з тканини). 
Ось такий вигляд має мережка "квадратики"! 
А це роботи наших дівчат!
Поліна Лебідь вишила  гарну сорочку для  коханого чоловіка! 
А Світлана Тарасенко вишила  таку  сорочку для себе себе, 
один із елементів -  мережка "квадратики"
 А цю картину створила наша нова учасниця Катруся!
До нових зустрічей в "ЕтноХаті"!

Запрошуємо !


пʼятниця, 26 липня 2019 р.

 "Зерновий вивід"

В "ЕтноХаті" знову відбулася зустріч любительок української вишивки , на цей раз  дівчата вивчали тему "Зерновий вивід".

Зерновий вивід це прозорий рахунковий шов, він єднає в собі настил стібків з прозорами тла тканини, при цьому стібки виконуються через відповідну кількість ниток піткання та основи, які необхідно рахувати.
Зерновий вивід поєднують з лиштвою простою та качалочкою, курячим бродом та оздоблювальною гладдю.
Основним орнаментальним елементом зернового виводу є квадратик. Комбінативним поєднанням цих квадратиків можна творити різні орнаменти або мотиви.

Лицьова сторона має такий вигляд.

Виворіт має такий вигляд.
Подобається ?! Бажаєте навчитись?! 
Запрошуємо до нашої бібліотеки!

субота, 13 липня 2019 р.

" ЕтноХата" знову продовжує збирати любительок української вишивки!

11 липня відбулося заняття гуртка"ЕтноХата"на тему"Гуцульский верхоплут"

Художнє вишивання на Гуцульщині своєрідне, унікальне, автохтонне. Кожна історична епоха вносила певні зміни у мистецтво вишивки. 
Викристалізовувались її художні складові: геометрично-графічні лінії в побудові орнаментів, гармонія форми і ритму, моно- та соковита поліхромність, сповнена гармонійної сили звучання, оберегова роль
Викристалізовувались її художні складові: геометрично-графічні лінії в побудові орнаментів, гармонія форми і ритму, моно- та соковита поліхромність, сповнена гармонійної сили звучання, оберегова роль 
Гуцульська вишивка вражає багатством і різновидністю швів художнього вишивання .
Верхоплут гуцульський (подвійний)
Цей шов відноситься до складених швів, у яких первинним є настил основи шва, вторинним – виконання поверхневих стібків. Настил основи виконується знизу вверх. Робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони на місці початку шва. Голку з робочою ниткою виводимо на лицьову сторону. Від місця виколу вліво відраховуємо дві вертикальні нитки, вколюємо голку, повертаємо вверх, набираємо на неї дві горизонтальні нитки (кількість ниток може бути збільшена, але їх число обов’язково повинно бути парним). Виводимо голку на лицьову сторону і вколюємо через ту саму кількість вертикальних ниток вправо. Утворюються рівномірні паралельні горизонтальні стібки. Таким способом настеляємо їх до кінця лінії шва. Останній стібок виконуємо зліва направо. Тканину повертаємо на 1800, набираємо на голку дві горизонтальні нитки вверх по діагоналі і виводимо її у верхньому ріжку другого стібка. Вколюємо голку через дві горизонтальні нитки вверх, повертаємо вліво, набираємо дві вертикальні нитки, виводимо і вколюємо у верхній ріжок наступного стібка. Утворилися два паралельні стібки. Таким же способом настеляємо попарно по два стібки через шість горизонтальних ниток  (тобто через два стібки нижнього ряду). Утворюється подвійна лінія основи шва, нижня – із рівних паралельних стібків через дві горизонтальні нитки, верхня – із таких же стібків, розміщених попарно через шість горизонтальних ниток.
Настил верхніх стібків на основу шва виконується зліва направо. Виводимо голку на лицьову сторону на одну вертикальну нитку зліва від першого стібка нижнього ряду шва. За допомогою голки проводимо робочу нитку попід перший стібок основи шва справа наліво і вверх, і так до кінця лінії шва. В кінці лінії шва вколюємо голку через одну вертикальну нитку вправо після останнього стібка.
Повертаємо її вверх і вліво, виколюємо по діагоналі через дві вертикальні нитки (це буде через одну вертикальну нитку справа нижнього ріжка верхнього стібка). Проводимо робочу нитку попід перший стібок зліва направо і вверх, попід другий стібок зліва направо і вниз. Вколюємо голку через одну вертикальну нитку вправо на рівні нижнього ріжка другого стібка, повертаємо вліво, набираємо на неї шість вертикальних ниток, виводимо на лицьову сторону (це буде через одну нитку нижнього ріжка наступного стібка). Таким же способом настеляємо стібки до кінця лінії шва.
" ЕтноХата" запрошує до себе  усіх бажаючих навчитися українській вишивці !


вівторок, 9 липня 2019 р.

Nicola Tesla

"Никола Тесла :гений, опередивший время"

Ему приписывают загадочные изобретения, он становится героем фантастических романов и фильмов, его имя окутано ореолом тайны. Сегодня, в день рождения великого серба мы вспомним самые удивительные изобретения, которые ему приписывают:

Вечный двигатель
Беспроводная передача электроэнергии на расстоянии
Супероружие
Филадельфийский эксперимент
Парапсихология и ясновидение
Ученый и изобретатель Никола Тесла - это Леонардо Да Винчи  ХХ века.


Хотите верьте, хотите нет, но современники Теслы не удивлялись, когда передавали из уст в уста историю о том, что свои изобретения Тесла берет откуда-то извне – то ли из параллельного пространства, то ли из будущего. Это, конечно, похоже на нелепую шутку, но и сам ученый неоднократно делал весьма неожиданные заявления по этому поводу. Например, сохранилось письмо ученого другу, где он пишет, что, изучая высокочастотные токи, наткнулся на нечто фантастическое: «Я обнаружил мысль. И вскоре вы сможете лично читать свои стихи Гомеру, а я буду обсуждать свои открытия с самим Архимедом». В любом случае, даже если отбросить мистику, то все равно нельзя не отметить, что гений Теслы был загадкой для его современников и остается тайной для нас – потомков. Где он черпал свои идеи? Как достигал понимания, бессмысленных на первый взгляд, вещей? Каким образом смог докопаться до сути сил, сокрытых от глаз человеческих. Похоже, что в своих изысканиях он, действительно, опередил время. Кстати, известный индийский философ Вивекананда, посетивший США с целью выяснить возможность объединения всех существующих религий, посетил Николу Теслу в его лаборатории в Нью-Йорке в 1906 году. После встречи он написал письмо своему индийскому другу Аласингу, где воодушевленно рассказывал о знакомстве: «Этот человек отличается от всех западных людей. Он продемонстрировал свои опыты, проводимые им с электричеством, к которому относится как к живому существу, с которым разговаривает и которому отдает приказания… Вне сомнения, что он обладает духовностью высшего уровня и в состоянии признать всех наших богов».

В общем, правда изящно переплетается с вымыслом, а загадки столетней давности остаются без ответов. И, быть может, на самом деле, нам еще не пришло время понять и постичь всю глубину великого гения Никлы Тесла.
Поживем -увидим.

ИСТОЧНИК KP.RU
https://www.dv.kp.ru/daily/26105/3001114/

 Інформаційний лабіринт

неділя, 7 липня 2019 р.

Накрапала на Купала з неба янгольска роса




Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.
Трактування
Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала.
Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.
Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця — Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця — Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі — найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі — найкоротші.
фото Дмитра Фролова
Головні персонажі свята – Купало та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються хлопцями та дівчатами або виготовляються як опудала. Таке поєднання гілка верби — Купайлиця.

Найбільший скарб

Бажаючі йдуть у ліс шукати цвіт папороті, як правило, парами. Хтось намагається знайти за її допомогою скарби, а хтось знаходить своє щастя — кохання.
В цей час рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей. Лише в Купальську ніч на папороті, серед ночі розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник. Хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала Квітку щастя.
Той щасливець причарує найкращу дівчину, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил.
Але ж за Квіткою щастя чигають не тільки люди, а ще лихі сили, з якими важко боротися тій людині, яка її знайде. Вони намагаються перешкодити, відвернути увагу молодого парубка, який цю квітку знаходить – старому, як правило, не щастило її знайти. І якщо молодому чоловікові все ж пощастило знайти квітку щастя, він мусив прорізати шкіру мізинця-пальця на лівій руці і всунути ту квітку під шкіру. Далі людина мусить взяти в ліву руку полин або татарзілля й обвести навколо себе крейдою – лише тоді лихі сили не змужуть нічого вдіяти щасливцеві.

У цей день прийнято ходити в лазню і перший раз в цьому році паритися свіжими березовими віниками. «Іванський віник», який нібито має магічну силу, можна додати квіти та листя папороті. А краще зробити його з дванадцяти трав, зібраних в купальську ніч.

Ніч без сну…

фото Дмитра Фролова
За повір’ями, в купальську ніч, яка є найкоротшою, не можна спати, оскільки в цей час оживає не лише природа, а й особливо активною стає всяка нечисть — відьми, перевертні, русалки, чаклуни, домовики, водяники, лісовики.
Проте скупатися у відкритій воді потрібно обов’язково:в цей час вся нечиста сила виходить з річок і морів, тому людині нічого не загрожує. У цю ніч вода набуває цілющих властивостей, допомагає очистити тіло і душу від поганих помислів і зла.
Існує легенда, що в день на Івана Купала можна зцілитися росою. Але для цього треба встати раніше і пройтися босоніж по траві.

Суджений мій, ряджений …     

У вечір цього дня дівчата гадають на судженого — кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок — це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір завчасно узгоджують).
Якщо вінок тоне відразу — коханий розлюбив, і весілля з ним не відбудеться, до берега приб’є — незаміжньою бути в цьому році. У кого вінок найдовше попливе — буде щасливою, а у кого свічка довше прогорить — проживе довге-предовгих життя.
фото Дмитра Фролова
Також існують ворожіння на свічці: ламають її на дрібні шматочки, кладуть у металеву ложку. Ложку нагрівають до тих пір, поки шматочки не перетворяться на розтоплений віск, а потім різко виливають його у воду і ворожать по фігурі.
Не підглядаючи, дівчата зривали букет квітів, який потім клали під подушку. Якщо з ранку виявиться, що зірвано як мінімум дванадцять різних трав, то у дівчини є великий шанс вийти заміж в цьому році.
У вечір цього дня дівчата гадають на судженого — кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок — це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір завчасно узгоджують).
Якщо вінок тоне відразу — коханий розлюбив, і весілля з ним не відбудеться, до берега приб’є — незаміжньою бути в цьому році. У кого вінок найдовше попливе — буде щасливою, а у кого свічка довше прогорить — проживе довге-предовгих життя.
Також існують ворожіння на свічці: ламають її на дрібні шматочки, кладуть у металеву ложку. Ложку нагрівають до тих пір, поки шматочки не перетворяться на розтоплений віск, а потім різко виливають його у воду і ворожать по фігурі.
Не підглядаючи, дівчата зривали букет квітів, який потім клали під подушку. Якщо з ранку виявиться, що зірвано як мінімум дванадцять різних трав, то у дівчини є великий шанс вийти заміж в цьому році.

Сила вогню

Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, єкупальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі.
Він має горіти цілу ніч — від заходу Сонця-Ярила до лона Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала. Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує «сонячне сплетіння».
Воно має горіти цілу ніч. Навколо нього молодь грає в ігри, співає пісні, водить хороводи. Але головне — це стрибки через багаття.
Існують прикмети, пов’язані з цим: якщо парубок найвище стрибнув — буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум’я — чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною — вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя.

Тому важливо знати, що не можна стрибати через Купальське вогнище будь із ким, а лише з судженим (судженою).


фото Дмитра Фролова
Зі святом всіх!!!

Джерело:http://vsviti.com.ua/ukraine/41196   https://youtu.be/c9m2D4LACik 

пʼятниця, 5 липня 2019 р.

Дисидент без страху і докору.

"Творець на нашому боці.
Майбутнє України залежить від нас":
про увічнення пам'яті Героя України  
Левка Лук'яненка

Він прожив немале і непросте життя. За майже 90 років Левко Лук'яненко встиг побути солдатом і студентом Московського університету, пропагандистом районного комітету КПУ і політв'язнем мордовських таборів з 25 літнім стажем.
Він навіть засудженим на смерть встиг 72 доби пробути – поки влітку 1961 року розстріл не було замінено 15 роками позбавлення волі.
Напевно зайвим буде казати, що потрібна неабияка мужність, аби з теплої посади у рядах КПУ, яку Левко Лук'яненко займав у 1958 році, піти в дисиденти. Просто тому, що радянська влада, переможний поступ якої Левко Лук'яненко побачив на Західній Україні у 50-х, раптом здалась йому пеклом на землі. Ні, та влада, напевно, дуже багато кому здавалась пеклом – але рідко хто хотів міняти спецпайок на спецзону в Мордовії. А от Лук'яненко – відважився.
 І взяв участь у створенні безнадійно романтичної – і безнадійно безпомічної підпільної партії Українська Робітничо-Селянська Спілка. Яка силами десятка інтелігентів, здатних писати полум'яні відозви, збиралась відокремити УРСР від СРСР. У повній відповідності до найдемократичнішої радянської конституції.
 Коли всіх учасників перших, установчих зборів – ну, крім інформаторів спецслужб, звичайно – одразу ж і "замели", напевне, вони не надто і здивувалися.Більше того, чесно відтрубивши свою "п'ятнадцяточку" від дзвінка до дзвінка, Левко Лук'яненко, замість осісти в якійсь малолюдній місцині чи малопомітному соціальному прошарку, як то робили ті, хто відсидів – але в процесі відбування покарання не був примушений до співпраці з "органами",
він продовжив антирадянську діяльність. 
Лук'яненко встиг увійти до складу Української Гельсінкської групи, передати за кордон декілька нарисів і спробувати заступитись за кількох інших дисидентів.В результаті чого потішився волею трохи більше року – після чого у 1977 році був заарештований, і за декілька місяців отримав нову "десяточку" – з п'ятьма роками заслання на додачу. Яку теж відсидів по повній.
Лише замість заслання в 1988 році Лук'яненку запропонували "по-тихому" покинути благословенну землю СРСР.На що він не погодився – і почав створення Української республіканської партії.Ставши в 1990 році депутатом Верховної Ради 1-го скликання, через рік Левко Лук'яненко отримав, мабуть, найфантастичніший подарунок на день народження – 24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України його авторства.Із таким стартом можна було мріяти про будь-яку політичну кар'єру. 
Левко Лук'яненко і мріяв – в грудні 1991 року він вже змагався за посаду президента України. Щоправда, без особливого успіху – безнадійно відставши від лідерів перегонів, Леоніда Кравчука та В'ячеслава Чорновола. Хоча й отримавши цілком пристойних 6.5% підтримки.А далі? Далі було складно. Дисидент і в'язень мордовських таборів, людина легендарної прямоти і щирості, Левко Лук'яненко вийшов із ситуації, де завше було зрозуміло, хто друг, а хто ворог, і опинився в реаліях сучасної політики. Де продовжити почату блискуче кар'єру, за великим рахунком, не зміг.Чотири терміни у Верховній Раді, череда політичних проектів: Українська республіканська партія, "Національний фронт", передвиборне об'єднання "Україна", депутатство за списками "Блоку Юлії Тимошенко", УРП "Собор", УРП Лук'яненка – все це змішалось в хаотичній кар'єрі політика. Чиїм іменем і репутацією, будемо відверті, нерідко просто користувалися, як "розкрученим брендом". Розумів це, здається, і сам Левко Григорович, оскільки в 2007 році вирішив завершити парламентську кар'єру, а в 2013-му – покинув посаду керівника партії свого імені. Вік і проблеми зі здоров'ям далися взнаки. Життя у Лук'яненка було все-таки не курортним відпочинком.
І Левко Лук'яненко, дисидент без страху і докору, вирушив на свій останній суд у віці 89 років. Немає сумніву, що той суд оцінить життя і працю Левка Лук'яненка зовсім по-іншому, ніж то робило судочинство Радянського Союзу.
https://youtu.be/FLsYUR_BHuE
веб-година

вівторок, 2 липня 2019 р.

"ЕтноХата" запрошує !

Шов " Верхоплут"

Незважаючи на спеку, гурток прикладного мистецтва "ЕтноХата" збирає любительок української вишивки.
Темою чергового заняття був шов "Верхоплут".
"Верхоплут" – це техніка вишивання, при якій спочатку вишиваються прямі стібки, а потім по них переплутують нитку.  Шов «Верхоплут» може бути обвідкою до орнаменту або основною вишивкою в орнаменті гладі для чоловічих сорочок. Цей шов в різних регіонах називають по-різному: у Рівненській обл. його називають «Колічко», на Гуцульщині – «решітка», а на Закарпатті – «обплітачка».
Узори можуть бути у вигляді ажурних ромбів або трикутників: 

           Також з допомогою шва «Верхоплут» вишивають обвідки орнаментів:
«Верхоплут» буває однорядковий або поверхневий. Виконують цей шов двома-трьома кольорами: чорним і білим або чорним, червоним і білим. На Поділлі цією технікою вишивають цілі рукави жіночих сорочок, густо застилаючи їх чорною або вишнево-коричневого ниткою. У селах південної Тернопільщини ним виконують візерунки локальним способом. Такі вишивки кардинально відрізняються від попередніх і називаються «кучерявим шов».

                                          
 А ще наші дівчата,як завжди поділилися своїми чудовими поробками.
Маєте змогу бачити на фото нижче:
                                             
Дякуємо нашій улюбленій майстрині Поліночці за науку! 
І бажаємо всім дівчатам натхнення і  нових цікавих робіт !
До нових зустрічей в "ЕтноХаті"!