вівторок, 28 травня 2019 р.

Наші квіточки !!!








Промоакція


"Комплімент"

Музична зустріч "Комплімент".
Пісня- це мистецтво особливої рушійної сили.
Вона може впливати не тільки на настрій,
 а проникати у внутрішній світ кожного з нас.
Українська пісня! Хто не був зачарований нею!
Хто не згадує її, як своє чисте прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим та хоробрим.
І сьогодні на нашу музичну зустріч "Комплімент"  
до нас завітали гості з благодійного фонду "Дім добра"
Олена Кочерова (директор)  та Наталія Дем'янчук.
Ми були зачаровани виконанням Наталкою   пісень своїх авторських та відомих українських:
"Ти -моя душа", "Ніч яка місячна","Темненька нічка",
"Ой ти гаю, гаю зелененький" та інші.
А ще один гість, Володимир Конюка, підспівув та виконав
 декілька своїх авторських пісень: "Амур"( район м.Дніпро),
"Лариса Чайка" та "Времена года".
Слухайте, співайте, танцюйте та будьте здорові!
Дякуємо за теплий вечір і чекаємо нових
 зустрічей в нашій бібліотеці!








неділя, 26 травня 2019 р.

  В нашій бібліотеці відбулося  останнє заняття "Соde club" в цьому учбовому році!
 Сьогодні учні створювали гру, в якій необхідно було зіграти мелодію.
 На екрані з'являлися ноти,які учні повинні були зіграти натисканням відповідних клавіш.
  Усі діти справились з поставленим завданням!
   Наша бібліотека бажає усім учням ""Соde club" та їх вчителю Артуру Блотницькому гарного відпочинку улітку, бажаємо набратися якомога більше сил та нових вражень!
                                                До нових зустрічей восени!!!


субота, 25 травня 2019 р.

 Техніка подільскої вишивки "Низинка"
"Етнохата " знову вдома!
 Всі гуртківці після ексурсіїї деякий час обмінювалися враженнями ,
 та знову взялися за роботу!
                Тема цього заняття - техніка подільскої вишивки "Низинка"
Вишивка Поділля (нині Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області) дуже багата на вибагливі орнаментальні зразки.
   Розглянемо характеристики вишивки Вінницької області. Вона славиться цікавими і складними техніками: низь, поверхниця, кафасор, лиштва, вирізування, мережка «шабак» тощо. Майже кожне село у ХІХ столітті мало характерну вишивку з певними орнаментальними, стильовими чи іншими особливостями, хоча ці принципи не завжди яскраво виражені, особливо в чорно-червоній кольоровій гамі. Не завжди були вони сталими та постійно перебували у творчому процесі.
     Орнаменти цього періоду графічні, вибагливі, та надзвичайно цікаві, щоб їх не полюбити. Корені започаткування цієї «графіки голкою» сягають глибокої давнини. Звісно, це мистецтво упродовж багатьох століть постійно збагачувалось. Ось як пише А. Прусевич: «На подольские вышивки оказало влияние византийское и болгарское вышивание, на котором в свою очередь отразилось античное греческое искусство». Щодо технічного боку виконання саме низинного орнаменту, то більшість науковців схиляється до думки, що це імітація ткацтва, згодом розвинена в особливу техніку. Адже серед декількох видів «низі» є один її найбільш поширений вид – «низь замочком» або «низинка замкова». Можливе припущення, що ця назва поширилась у ХХ ст. Саме цей вид даної техніки має властивості надзвичайної міцності.
Техніка «низью», а наприкінці ХІХ ст. – початку ХХ ст. – «низя», як у цей час найчастіше її називали, поділялася на декілька видів за характером виконання або орнаментальних особливостей:
     «кругла низя» – орнаментальні елементи виконані двома паралельними смужками, замість однієї;
     «лиса низя» – величини в орнаменті зашитих і вільних смуг рівнозначні;
     «страпата низя» – називалася так від присутності зубців у орнаменті;
     «низя з лиця шита» – наслідує звичайну низь і відмінна тим, що шиється з лицьового боку, при цьому не звертається увага на зворотній бік;
     «сліпа низя» – ймовірно тому, що між орнаментальними елементами залишалися досить малі проміжки тла;
     «дрібна» – вишивка низзю з дуже дрібним орнаментом тощо.
     Сьогодні використовуються назви: «низь», «низинка замкова», «низь поперечна», «низь повздовжня».
     Особливість полягає у вишиванні орнаменту зі зворотного боку тканини. Вишиваючи, ми не бачимо візерунку, котрий утворюється на лицьовій стороні. Вишивка ведеться справа наліво на непарній кількості ниток: 1,3,5,7,9. Дрібне колористичне доповнення виконується з лицьового боку опісля.
     При виконанні «поперечної низі» голка ходить то вниз, то вгору, через кожну нитку основи.
     При виконанні «повздовжньої низі» голка ходить зліва направо і навпаки через кожну нитку основи.
     Виконуючи орнамент у техніці «низинки замкової», працюємо за принципом «низинки поперечної». Процес вишивки ускладнюється тим, що широка смуга перехвату ниткою ділиться навпіл закріпкою, яка і мала у народі назву «замок».
     Орнаментальні фігури на Поділлі мали багато поетичних назв: «раки», «реп’яшок», «купчаки», «піддовки», «орли», «орли летять», «орли-метелики», «мутелики», «кривий Іванко», «хрестами», «шиті цілі», «маленький Іванко», 
«хвостичка», «семирожок», «кривуни», «кучерами», «куряча лапка», «хрестички», «баранячі роги», «дорівська низь», «саїнська низь», «саїнська зозулька», «саїнська низь прививається», «дримба», «дримби», «ліри», «ліра», «половина безконечника», «гребінці», «підкови» та інші.
     Яскраво виділяються і колористичні вподобання подолян. Це вишивки чорним «густим» кольором, червоним, поєднання цих кольорів у найрізноманітніших пропорціях, вишивки жовтим кольором, поєднання червоного з синім, вишивки коричневими кольорами теплих та холодних відтінків.
 Особливо приємним для ока виглядає поєднання коричневого кольору з блакитним.
Завітайте і ви до нашої "ЕтноХати!"
На протязі двох занять гурток "Paper models" і вся наша бібліотека,  готується до благодійної акціїї
 "Весняна акція добра" для дітей з обмеженими можливостями.
Ми вдячні кожній дитині,бо кожна поставилася до цього заходу з розумінням та серйозністю.  
 Малеча з ентузіазмом виготовляла свої поробки для акції.
 Маленький Дмитрик зробив бурундучка і автобус, Оленка - норвезького кота,
  Аліна - тер'єрчика, Маргаритка - марвеловського героя - Сокола.
І у Вас є можливість прийняти участь у нашій акціїї!
"Соde Club" продовжує заняття! 

Цього разу учні робили проект "Пташка", в  якому птах летить по тунелю і намагається  уникнути зіткнення з перешкодами.
 Під час зіткнення пташка гучно кричить і  махає крилами (застосовували анімацію).
 У деяких учнів пташки чомусь мявкали як коти... Було цікаво і весело!

пʼятниця, 24 травня 2019 р.

"ЕтноХата" подорожує!!! 
18 травня наші гуртківці провели  теоретичне заняття з історії вишивки на "Решетилівській весні - 2019"! Традиційно навесні у Решетилівці проходить обласне свято народної творчості. На три дні вулиці міста перетворюються на виставкові зали, ярмарки та концерні майданчики. 

А "Решетилівська весна" збирає тисячі поцінувачів народного мистецтва.Адже обласний фестиваль переживає  справжній ренесанс - організатори заходу  готують розважальну програму із виступами  зірок українського шоу-бізнесу та  майстер - класами за участю майстрів вишивки, художнього килимарства, керамістів, художників та гончарів.
За традицією, центральна вулиця міста перетворюється на велелюдний ярмарок, і протягом трьох днів народні майстри презентують свої найкращі вироби: вишиванки,килими, гобелени, рушники, сорочки, кераміку, мотанки та багато іншого краму.
Ми підготували для вас фотозвіт та цікаву інформацію про фестиваль.
Решетилівка здавна славилася мистецькими виробами майстрів. В радянскі часи артіль "Троянда" ,яка набула назви "Решетилівська фабрика імені Клари Цеткін"вже тоді представляла свої вироби на всеукраїнських та міжнародних виставках. Це було одне з найстаріших підприємств художніх промислів України.
 У місцевих цехах виготовляли справжні  витвори мистецтва - килими безворсові двосторонні з рослинним  і геометричним орнаментом, налавники, покривала, доріжки. А ще унікальною технікою "білим по білому" вишивали  жіночі  і дитячі блузи ,чоловічі сорочки. 
У двадцятих роках артіль приносить місту світову славу. Килими з та унікальна вишивка решетилівських майстринь у 1923-1925 роках були представлені на виставках українського мистецтва у Парижі, Мюнхені, марселі, Брюсселі, де вони отримали не одну нагороду.
Це цікаво! Одного літнього  дня у 1969 році на Решетилівську  фабрику художніх виробів завітала з неофіційним візитом всесвітньо відома акторка софі Лорен.Саме у цей час на Полтавщині ,у селі Чернечий Яр Диканьского району йшли зйомки італійсько - радянського фільму "Соняшники". Головні ролі виконували - Софі Лорен та Марчелло Мастроянні. Фільм  розповідав про нелегкі пошуки жінкою - талійкою свого судженого,який загубився після війни десь в Україні.Під час перерви в знімальному процесі софі Лорен вирушила до решетилівки. Артистка замовила собі сукню  по типу української національної жіночої сорочки.
Решетилівські майстри з радістю виконали замовлення. над створенням малюнку та композиції
працювала заслужений майстер народної творчості Олена Василенко. 
При цьому були використані традиційні полтавські техніки: лиштва, вирізування, "солов'їні вічка",зерновий вивід ,вишивка білими нитками.
Це і ще багато цікавого ми, гуртківці "ЕтноХата" дізналися в краєзнавчому музеї на екскурсії "Розвиток вишивки та килимарства на Решетилівщині: від витоків до сучасності."
На жаль, всього не розкажеш,емоцій та вражень не передати !!! 
Але у Вас  є можливість все побачити в наступному році на власні очі.
Подорожуємо з нами! Приходьте до "ЕтноХати!"
До нових зустрічей!!!
 Вільно в інеті.