вівторок, 27 листопада 2018 р.

 "Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе повіки!"
 година пам'яті Героям Небесної Сотні
На Хрещатику , на Майдані Незалежності гамірно, людно і навіть весело. А чотири роки тому тут , у  центрі Києва, пролилася кров сотень людей , які повстали проти несправедливості , політичних переслідувань , та злочинних дій влади.

Трагічні події на Майдані Незалежності під час Революції Гідності увійшли у новітню історію України як символ всенародного спротиву злочинній владі.

Люди, які відкрито виступали проти злочинного режиму, були представниками всіх регіонів України, різними за політичними і релігійними переконаннями, статками і соціальним статусом. Але кожен із них мріяв жити у вільній, незалежній Україні, де поважають права людини, кожен має право на вільне висловлювання власної думки. А ще люди бачили свою країну частиною Європи. 

Їх полягла сотня. Коли у Михайлівському Золотоверхому соборі  хлопців відспівували , прилетіло стільки пташок і стало так співати , що не було чути церковного хору. От і назвали їх «Небесною сотнею».

Сьогодні в багатьох містах і селах встановлені пам’ятні дошки, їхніми іменами названі вулиці й  сквери. Ста учасникам протесту присвоєно звання Героїв України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).



Герої «Небесної сотні» пішли у вічність. Але людина живе стільки, скільки про неї пам’ятають. Українці пам’ятають про них завжди.
На годину пам'яті Героїв Небесної Сотні ми запросили старшокласників середньої школи №107.
Захід підготувала та провела бібліотекар Людмила Торговець.

Немає коментарів:

Дописати коментар