Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам'яті жертв голодоморів. Меморіальні заходи проводяться як в Україні, так і поза її межами.

 Щорічно, в цей день проводиться всеукраїнська акція «Запали свічку».

У цьому році це 26 листопада.

...Із тридцять третім голим роком,
Голодно-голим та німим,
Та тричі пухлим. Хай би з ним
Поїли б кору і комору,
Траву і шкуру, цвіль і міль,
Та мерли б жовті, як з похміль,
Без трун понесені із двору.
Нізащо. Просто. Без вини.

1964 р. Андрій Малишко

В цей день треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації – перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу.

28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон
«Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», який трактує події
1932—1933 років, як геноцид українського народу.
Рішення було ухвалене 233 голосами.

Страшне лихо спіткало народ України в 1932 -1933 роках.
Наша виставка саме про це.

7 серпня 1932 року з'явилася постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома під назваю «Закон про п'ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років.

На тему Голодомору в Україні у 30-х роках 20 ст. на даний час можна відшукати немало кінодокументальних і художніх стрічок, видано багто книг з свідченями очевидців, проведено тисячі годин дискусій, але не дивлячись на це ми українці не можемо сформулювати свого ставлення до подій того часу так чітко, щоб ні в кого не виникло сумнівів у своїй правоті.

Свого часу телеканал 1+1 до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 відзняв трьохсерійне дослідження "Хлібна гільйотина", де у послідовній констатації фото і відео-фактів, розповів як усе відбувалося. Вдалося відшукати цей фільм на сервісі http://www.youtube.com.



Минає час, пливе рікою,
Кудись звертає за бугор.
Та пам`ять ця завжди зі мною
Про той страшний голодомор.

                                                           Іван Сердюк

І знову до вашої уваги - преса.

Історія, філософія, соціологія, політологія.

Призначення культури і її людинотворча сутність.

Сімейно-шлюбні цінності, програмовані у художніх фільмах.

Соціальна реклама як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.

Проблеми макроекономіки, банківські технології.

А також знайомство з новинками друку 2011року:

Турченко М.О.,Швець М.Д. "Маркетинг"

Власенко О.С. "Інноваційний менеджмент"

Савченко В.Ф. "Національна економіка"

Література для душі та розуму!

 Нові твори та перевірені часом, а також публіцистика.

На будь який смак.

Пізнавальна література на полицях періодичних видань повинна вас зацікавити!

Європа вмирає, але не здається.

Якщо кризу зростання, кризу розвитку прийняти за процес вмирання, то слід визнати, що Європа вмирає давно.

Останні дві тисячі років.

І вона стає при цьому все багатшою, людянішою, цивілізованішою, мудрішою.

Звідки сьогодні ностальгія за Піночету.

11.09.73 в Сантьяго був здійснений військовий переворот,

який очолив генерал Піночет.

Так що ж приховує ця ностальгія?

Любить - не любить, плюне - поцілує ...

Люди взагалі схильні бачити недоліки в інших.

Так що ж праві ті хто вважає що Росію весь світ не любить?

Повернення Великого!

 Після шести років тривог і очікувань Великий театр нарешті відкрили!

Для вашого тіла та розуму!

Чи віддавати дитину в спорт?

Інтерв'ю Яни Батиршіной - неодноразової чемпіонки Європи та світу,

срібного призера Олімпійських Ігор - 96 в Атланті з художньої гімнастики,

а нині - телеведучої.

Лікування камінням.

Літотерапія - один з багатьох нетрадиційних методів лікування хвороб.

Сьогодні стаття про - шунгіт.

Багато цікавинок -до вашої шухлядки! 

Скоро Новий Рік!

Особливості новорічного застілля.

Здоровенькі були - старий знайомий салат "Олівье", оселедець під шубою!

Запах свіжого лісу... та ранкові проблеми з травленням!

Як же зробити так щоб рік почався добре?

До вашої уваги поради лікаря місяця - дієтолога.

Вірус у відставку.

Як захиститися від грипу?

Пора розпрощатися з прикрою "традицією" щороку хворіти на грип.

Бачу та вірю!

 14 запитань про цілі та мрії.

Новий Рік - завжди пора чудес.

Як не помилитися і вибрати свою ціль та навчитися її реалізовувати.

Щіро бажаємо вам цікавого проведення дозвілля в нашій бібліотеці!

Ми працюємо для вас!

Ми чекаємо на вас!

 

  Шановні наші користувачі!

      Ми знову з вами мандруємо.

  На сей раз по сторінках українських видань.

"Українська культура" -

 журнал заснований Міністерством культури і туризму України.

БУТИ чи БОЯТИСЬ?

Запитання запитань задають собі та і всим нам автори цього номеру журналу Денис Бортніков, Юлія Вустілка, Ольга Татьяненко,

Лія Гугучія, Віра Карпенко, Оксана Женжера.

100 років тому Михайло Коцюбинський написав повість "Тіні забутих предків". Майстер добре розумів -

 страх з'являється тоді, коли людина боїться довідатися щось про себе.

Інший  талановитий майстер Сергій Параджанов своєю екранізацією "Тіні..." продовжує й досі впливати на сучасний кінематограф і на японський зокрема.

 Перш за все - у подоланні страху.

Оповідання Івана Гавришкевича, маловідомого галицького священика, "Страхи".

Фотопроект "Азіз", який представляв Україну у Киргизії,

надихає на те щоб бути собою і вірити у себе.

Туречччина. П'ятий фестиваль культур.

"20 років присутності" в Інституті проблем сучасного мистецтва.

"Тенденції" та "Рецензії" - рубрики де ми можемо прочитати про те чим можемо пишатися сьогодні і як рухатися далі.

"Образотворче мистецтво" - видання Національної спілки художників України.

Мистецькі події. Венеціанська бієнале -...  



  Нова станція Харківського метрополітену.  Храмова мавпочка з Єгипту.  Художній текстиль.



 

ОЛЬГА МАРІНО
Всесвіт, 2010
вовна,ткацтво

ТАМІЛА  ПЕЧЕНЮК

Час збирати каміння.

Частина диптихта, 2010

Вовна, синтетика, ткацтво

Виставки. Оксана Маричевська.

 Лісова пісня  

 Мистецька спадщина.

Постаті в національних культурах.

Творчий портрет.

Ім'я в мистецтві.

Пам'ять.  Плеяда молодих. Задум і втілення. Мистецька хроніка.

Популярний літературно-художній журнал.

Більшість матеріалів цього видання - добірка навколо теми "Дорога".

Фантастичне оповідання Віри Нижник "Піонер" - історія повернення в Україну "блудного внука"

Гумористична історія Єгора Коника "Садомазохіст"

Оповідання "Усі ми родом із Дитинства" - перемога

над умовами та умовностями життя.

Віктор Іщенко "Дорожні нотатки: чужеземці про

 Україну   та   українці   про   світ".

Завітайте до нашої бібліотеки та ознайомтесь з цими

та іншими виданнями публіцистики.

Шановні друзі!

 9  листопада    -  День   Української   писемності   та   мови !

Запрошуємо   вас   до   нашої   бібліотеки   поринути
у   світ чудової    рідної мови!

 

" НАША МОВА - СЕРЦЕ НАШЕ! "

6 листопада 1997 року Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій видав Указ «Про День української писемності та мови» в якому зазначалось: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного  
                                                                Нестора-Літописця».

Українська мова почалася з писемності, витоки якої йдуть з далекого минулого. Найвизначнішою пам’яткою Київської Русі є праця Преподобного Нестора-Літописця «Повість временних літ»,складена в Києві на початку XII століття, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій з кінця XIстоліття до 1113 року. Цей давньоруський літопис є дорогоцінною реліквією історії, науки, літератури та культури. Він ще й сьогодні вражає глибиною мудрості, далекоглядності, є актуальним і суспільно значимим.

За науковими даними лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI столітті. Пам’ятки української мови дійшли до нас тільки з XI віку, але вони свідчать, що вже тоді наша українська мова мала свої основні риси, відмінні від російської мови, зазначає видатний український дослідник, професор І. Огієнко у своїй праці "Пам’ятки старослов’янської мови Х-ХІ віків".За свідченням Івана Огієнка, науковий європейський світ ХІХ-ХХ століття визнав українську мову як самостійну.

 

 

Будемо раді зустріти вас в нашій бібліотеці!