вівторок, 30 вересня 2014 р.

Дорогие коллеги!


     Всеукраинский день библиотек отмечается 30 сентября согласно Указу Президента Украины № 471/98 от 14 мая 1998 года.
     Сегодня с наилучшими поздравлениями пришли наши читатели, члены клуба общения "Контакт" и Регионального союза писателей Преднепровья.

Всем в этом дружном коллективе
Желаем счастья и удач
В труде на благородной ниве,
В решеньи непростых задач.
                          Валентина Трахтман

Чем заняты обычно жрицы храма?
Ведь именно о них сегодня речь.
Они живут куреньем фимиама
Для книг, стараясь мудрость уберечь.
Ирина Найдовская
Библиотека - та обитель,
Куда не каждый забредет,
Она - как Храм, Святой источник,
Кто книгу любит, тот придет...
                                   Елена Юрова 



четвер, 25 вересня 2014 р.


Вояж красотами Франции!!!
Представляем вам веб-екскурсию по Франции, посвященную Международному десятилетию сближения культур (2013-2022).


Ах, Д'Артаньян, ах Лувр, ах Парижанки!
Рэмбо, Монтель, Дидро, Вольтер, Золя!
Монмартра бесшабашная изнанка
... Лишь снятся Елисейские поля ...
                                                     Наровлянский И.И
.Користувачу Veca Okiljevic,Бібліотека Імені М. Реріха це подобається у Фейсбуці.

середа, 24 вересня 2014 р.




Вы бы присели отдохнуть ?

 


Приятного отдыха !

свободно в интернете
Користувачам Ольга Сак, Ирина Сапогова , Veca Okiljevicта ,Бібліотека Імені М. Реріха це подобається у Фейсбуці.

вівторок, 23 вересня 2014 р.

Уникальная детская библиотека в художественном центре Kulturhuset.
Стокгольм.
Супер!

Користувачам Ольга Сак, Татьяна Ковалева та Veca Okiljevic та Бібліотека Імені М. Реріха це подобається у Фейсбуці

четвер, 18 вересня 2014 р.

Встеляйте квітамі дороги, бійцям, що мир несли в наш край!


Протягом вересня 1943 р. бійці Червоної армії очистили від гітлерівців  Харківську, Сумську, Чернігівську, Полтавську області та лівобережні райони Київщини.
Частини Південно-Західного фронту вийшли до Дніпра. Почався кульмінаційний момент битви за Україну. Під безперервним вогнем артилерії та ударами авіації противника воїни мусили проводити переправу через Дніпро.
На правий берег пливли хто як міг: тримаючись за колоди, дошки, порожні діжки, ящики, плащ-намети, напхані соломою. Посильну допомогу надавало населення придніпровських сіл. 
Вагомий внесок у перемогу над ворогом зробили українці, які боролися у складі Червоної армії та радянських партизан.

середа, 17 вересня 2014 р.

Ти мені необхідна, як повітря, як живописцю фарби і музиканту звуки
Багатьом відома легенда про Данте та Беатріче. Мистецьким надбанням людства стали листи Гюго до його нареченої. Анна Керн надихнула Пушкіна на створення поетичного шедевру «Я помню чудное мгновенье». Була така Муза і у письменника Михайла Коцюбинського. «Если великий Данте имел свою Беатриче, то пусть позволено будет мне, обыкновенному смертному, иметь свою Беатриче – Шурочку, которая зажигает во мне огонь и согревает сердце», – писав великий Сонцепоклонник про Олександру Іванівну Аплаксіну.




Вони працювали разом в бюро статистики Чернігівського земства. Юна кохана була молодша письменника на цілих шістнадцять років. Вона безмежно захоплювалася великим письменником і щиро любила його.





З листа Михайла Коцюбинського до Олександри Аплаксіної: «Сім років я люблю тебе, а мені здається, що не минуло й семи годин, так моє почуття свіжо і ново. Хіба це не чудо, хіба це не радість! .. Можливо, це особливий дар, але я вдячний долі за нього ».
Зустрічалися вони таємно - в місті чи на природі. Всі листи і записки, отримані від неї, письменник знищував. Але одне послання випадково залишилося. Його знайшла Віра Коцюбинська, перед тим отримала анонімний лист: чоловік їй зраджує. Послідувало з'ясування відносин. Письменник був поставлений перед вибором - борг або почуття. Він не зважився залишити сім'ю. І не зміг порвати з Шурочкою: «Ти мені необхідна, як повітря, як живописцю фарби і музиканту звуки». Їх побачення поновилися. Про час і місце зустрічі повідомляла «таємна пошта» у кишені Шурочкіна жакета.
На відміну від Коцюбинського, Аплаксіна не знищувала адресованих їй послань - зберігала все, починаючи від найпершої записки. Він відправив їй 335 листів і записок. Писав в каюті пароплава, вагоні поїзда, лікарняній палаті (дослідники творчості письменника пізніше виявлять внутрішній зв'язок між його шедеврами останніх років і листами до Аплаксіної). В останній вісточці, відправленої з Києва 21 січня 1913 (Коцюбинський лікувався тоді у знаменитого доктора Стражеско), він повідомляє: «Вдома сподіваюся поправитися швидше і побачитися з тобою. Я стужився до неможливого. Хоч би одним оком побачити тебе. З Чернігова напишу, коли буду мати можливість виїхати на прогулянку. Як же ти, моя кохана? .. »
Але з переїздом Коцюбинського в Чернігів вони вже не могли не тільки бачитися, але і листуватися. Ховали Михайла Михайловича 15 квітня. Всю ніч напередодні похорону, згадує Олександра Аплаксіна, вона «пролежала з відкритими очима», не в силах впоратися з горем. Вранці поїхала до садівника, у якого Коцюбинський завжди купував для неї квіти. Хотіла зробити вінок, але він ніяк не виходив. І раптом побачила корзинку з біло-рожевими квітами. Згадала: «Цвіт яблуні!» «Я присунула до себе корзинку і швидко сплела вінок з одного лише яблуневого кольору». На похорон вона прийти, природно, не могла. Шурочке повідомили, що «Віра Устимівна просила від вас не приймати ні вінків, ні квітів». Але вінок вона все-таки передала. І хтось поклав його в труну «в головах Михайла Михайловича».
Олександра Іванівна на шістдесят років пережила свого коханого і померла в 1973 році у віці 92 років в старенькому будиночку на околиці Чернігова, де жила удвох зі своєю сестрою.

Цю зворушливу історію кохання і драму двох людей-письменника і його музи розповіла в своєму романі  «Безумці» українська письменниця Барбара Редінг.
І всі бажаючі можуть ознайомитися з цим твором в нашій бібліотеці.




субота, 13 вересня 2014 р.


238 лет
Днепропетровску


Город основан в 1776 г. 
Днепропетровск отмечает день города в 2-е воскресенье сентября. 
В 2014 году эта дата - 14 сентября.
Наша библиотека провела промо-акцию "Город гордости и славы-мой родной Днепропетровск!"

Поздравляем!!!





пʼятниця, 12 вересня 2014 р.

Страницы истории украинского кино

(Ко Дню украинского кино)

День украинского кино появился в календаре украинцев в 1996 году - именно тогда он был введен указом Президента Украины Леонида Кучмы и отмечается   во вторую субботу сентября.
Кинематограф в Украине имеет довольно длинную историю - впервые в Украине демонстрировался фильм в декабре 1896 года - в не очень приспособления для этого Харьковском оперном театре. Снял фильм и продемонстрировала его один и тот же человек - фотограф Альфред Федецкий.
С дореволюционным кино в Украине связано творчество многих популярных актеров. Королевой экрана тех времен была Вера Холодная, которая родилась в Полтаве и много снималась в Одессе.
В 1922 году было основано Всеукраинское фотокиноуправление, которому удалось реконструировать Одесское и Ялтинское предприятия, а в 1928 году ввести в строй Киевскую кинофабрику (будущую Киевскую киностудию им. Довженко). В 1930 г. в Украине появляется первый звуковой фильм - документальная лента Д.Вертова «Симфония Донбасса».
Украинские художники на протяжении прошлого века создали собственную яркую киношколу, которая достойно обогатила мировое кино. Имена Александра Довженко и Ивана Кавалеридзе, Марка Донского, Сергея Параджанова, Леонида Быкова, Леонида Осыка, Ивана Миколайчука и многих их талантливых творческих последователей навсегда вписаны в историю мирового кинематографа.
Мы представляем вашему вниманию ретро-выставку об истории украинского кино.





вівторок, 9 вересня 2014 р.



Их любили миллионы зрителей .Фильмы с их участием пользовались популярностью. Они были поистине народными артистами, и этого звания не мог лишить их никто. Некоторые из них ушли из жизни, но никогда не уйдут из нашей памяти. Наши замечательные артисты...

...Они уходят, не допев куплета,
Когда в их честь оркестр играет туш:
Актёры, музыканты и поэты -
Целители уставших наших душ....
Игорь Тальков









Пока есть жизнь

 есть и счастье...

Сегодня исполнилось ровно 186 лет со дня рождения Льва Николаевича Толстого – великого русского писателя и мыслителя, которого широко почитают во всем мире.
Толстой проявил себя не просто как писатель, он был просветителем и гуманистом, размышлял о религии, принимал непосредственное участие в обороне Севастополя. Наследие писателя столь велико, а сама его жизнь столь неоднозначна, что его продолжают изучать и пытаются понять.

Чтобы быть счастливым, нужно верить в возможность счастья.
С сайтаhttp://www.inpearls.ru/
                                                                                                Л.Толстой

четвер, 4 вересня 2014 р.

Міжнародний день благодійності

Міжнародне співтовариство на рівні Генеральної Асамблеї ООН глибоко стурбоване тим фактом, що злидні як і раніше зберігаються практично у всіх державах світу. Це стосується насамперед країн, що розвиваються, але часто створюється враження, що подібні явища не залежать ні від рівня економічного, культурного чи соціального розвитку. Деякі сміливі заяви з приводу того, що сучасне суспільство цілком здатне подолати, в перебігу найближчих 15-20-ти років, то негативне явище, яке мається на увазі під поняттям злиднів, коли хтось живе за межею бідності, багатьом здаються наївними висловлюваннями.
Президентом України, згідно до Указу № 1220/2007, другу неділю грудня було зроблено офіційним днем, присвяченим благодійності на державному рівні. Офіційний «Міжнародний день благодійності» був затверджений дещо пізніше, 17-го грудня 2012-го року на 58-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, що відображено у відповідній резолюції № 67/105 і відзначається 5-го вересня. Той факт, що сучасне співтовариство усвідомило необхідність і цінність благодійності в процесах розвитку і зміцнення нормальних людських взаємин, радує і безперечно є дуже позитивним зрушенням в офіційній міжнародній політиці.
Наша бібліотека, долучаючись до благочинності, працює за програмою по роботі з людьми з обмеженнями у життєдіяльності "Серця відкриті на добро".