неділя, 13 січня 2013 р.

13 січня - Щедрий Вечір та свято Маланки


     За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем) — Щедрий Вечір. 
     Це — залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. 
За християнським календарем — це день преподобної Меланії.
     В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір або свято Меланки.
     "Маланка" ("Меланка") — традиційний новорічний обряд із використанням масок. Назвою він зобов'язаний св. Меланії, день якої за церковним та юліанським календарем припадав на 31 грудня за ст. ст. 
     Ще у недалекому минулому обряд був поширений на значній території України. За давньою традицією роль головного обрядового персонажа - Маланки - грав хлопець, перевдягнений у жіночий народний костюм. Інші ролі також виконували парубки. Лише подекуди меланкували й дівчата.  
     Обряд, що походив від аграрно-магічних звичаїв давніх слов'ян, у XIX ст. трансформувався у громадську святкову забаву, своєрідний сільський карнавал, у якому важливе місце займали шлюбні мотиви. Масковані учасники новорічної процесії розігрували кумедні сценки-інтермедії. 
     Маланка зображувала господиню, що все робить недоладно: б'є посуд, миє піч водою, а лави підмазує глиною, підмітає сміття від порога до середини хати тощо. Традиційні карнавальні образи на Маланку включали маски тварин - Кози, Ведмедя, Журавля, Бика, Коня, маски Діда і Баби, а також багатьох інших персонажів.


Маланка

Ой учора ізвечора
Пасла Маланка два качора.  
Ой пасла-пасла, – загубила,
Пішла шукати – заблудила.
Ой приблудила в чисте поле,
Там Василечко плужком оре.
Ой ори-ори, Василечку,
Виведи мене на стежечку.
Виведи мене на стежечку,
Посію тебе в горідечку.
Та й буду тебе поливати,
В русую косу заплетати.
В русую косу заплетати
Та й до церковки проводжати.
Наша Маланка ложки мила
Та й у тарілці утопила.
Ложки в тарілку утопила,
Біленький фартух замочила.
Наша Маланка не робоча,
В неї сорочка парубоча.  

Немає коментарів:

Дописати коментар