пʼятниця, 24 травня 2019 р.

Кіно починалось з Дніпрових порогів.
Культурно-інформаційна веб-панорама

Данила Сахненко(1875,Катеринослав - 1930,Харків) був піонером кіна не тільки українського, але й взагалі в російській імперії. Пам'ять цього великого земляка не забута. 
 Саме зараз доречно буде нагадати, де та як починалося українське кіно – саме українське, бо наші вітчизняні кінематографісти були одними з перших у тодішній російській імперії.
Серед них чи не найчільніше місце посідає постать січеславця Данила Сахненка – кінооператора, засновника кінопідприємств, піонера українського кіна.
Данило Сахненко розпочав свою працю 1906 року в біоскопі Зайлера в Катеринославі (тодішня назва Січеслава). Першими його роботами була місцева хроніка, а по часу він перейшов до виробництва видових картин.
У липні 1911 року Сахненко зняв постановки трупи українського театру Миколи Садовського, яка гастролювала в місті: «Наймичка» і «Наталка Полтавка» – ця остання протрималася на екранах аж до 1930-го.
24 вересня 1911 року повідомлялося, що Сахненко «під фірмою «Родіна» розпочав роботу над картиною, як татари нападають на Запорізьку Січ. Найбільш підходящим місцем для зйомок було обрано Лоцманську Кам’янку [нині це селище майже впритул прилягає до житлового масиву Перемога]. Побудували курені, хати, трохи не півсела запросили взяти участь у «баталії». Фільм вийшов на екрани у січні 1912 року під назвою «Запорізька Січ».
Фірма "Пате" виділила гроші на придбання столичних козацьких костюмів для акторів.
Данило Сахненко - оператор і режисер кінострічки, окрім цього був ще кіносценаристом, добирав акторів і реквізіт.
Сторожили згадували, у якому форматі проходили зйомки: 
«Всі стоять перед камерою. Сахненко кричить: “Біжіть!” – всі біжать. “Падайте!” – всі падають. “Умирайте!” – всі починають корчитися у смертних муках.
Засноване Сахненком та іншими компаньйонами «південноросійське кіноательє» «Рóдіна» [«Батьківщина»] також випустило фільми «Облога Запоріжжя», «Любов Андрія» (за мотивами повісті Гоголя «Тарас Бульба»), «Мазепа» та інші.

Зауважимо, що на основі цієї фірми в подальшому був створений найбільший міський кінотеатр,  під  назвою («Родіна»)
У держархіві кінофотодокументів Російської Федерації збереглося кілька документальних стрічок Данила Сахненка – похорон Г. Алексєєва в Катеринославі 1914 року, прибуття Ніколая ІІ до міста в січні 1915 року, лютневі події 1917 року в місті, зйомки Дніпра і Дніпрових Порогів.
У 1914 році кіноательє «Родіна», вже відоме як місцеве «кінематографічне товариство «Україна» Ф. Щетиніна і Со». 1 лютого 1914 року катеринославська газета «Русская правда» сповіщала про те, що 30 січня в Катеринославі демонструвалися картини товариства «Україна» «Запорізький курінь», «Вечорниці», «Згода», «Запорожці в неволі».
«Картини дуже вдалі, барвисті і краще багатьох «драм», котрі йдуть у місті, – зазначала газета. – Картини супроводжувалися фортепьяно і українським хором».
Як режисер Сахненко зняв і низьку комедій: «Оце так ускочив», «Грицько Голопупенко» та інших.

вільно в інеті,
Микола Чабан, з книги "Діячі Січеславської "Просвіти"
Джерела: Обозреватель, Національна спілка кінематографістів України, http://zolotapalanka.blogspot.com